Опубліковано: 2017.02.04
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Тетяна Бєлінська

***

***
Половина седьмого.
Половину живого
Я несу на руках - это ворона слово.
Он сказал: вскоре сбудется сон птицелова,
Украдет он у ворона черные перья
И пробудит в горячей земле злого зверя.
А я ворону верю.
Но - со словом "потеря".

Сумасшедшие листья
Пронеслись мимо рысью.
Просыпаюсь я снова и снова с той мыслью,
Что у времени нет ни начала, ни смысла.
В голове моей ворона верные перья,
Я похожа на дикого хищного зверя.
Вот он, тот самый берег,
Ведь я ворону верю.

Долгожданное утро -
Волшебство перламутра,
Это чья-то короткая, нежная сутра,
Среди радужных призраков - теплые нутра.
Оперившись до кончиков черных деревьев,
Я проснулась, шепча, что я ворону верю.
Вот он, тот самый берег
Обретенной потери.

2017
© Тетяна Бєлінська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/45482/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG