Опубліковано: 2017.01.30
Поетичний розділ: Філософська лірика

Свiтлана-Майя Залiзняк

Ритм життя

Зливи...
кораблики...
віхоли... віяла...
нути...
Немає жаги.
Висох любисток.
А гречки ж насіяно...
Тицьнемо кущ шелюги.

Хай приживається,
Бростю зеленою
впевнює: вічна весна.
Глоба лякає
реформою енною.
Бачимо ритвини дна.

Темп ритенуто...
Позначення синім.
Випливли... Ноєва ніч.
Котимо зорі...
кавунчики...
дині...
в холод яруг-протиріч.


2017

ілюстрація
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1327865837274584&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater

2017
© Свiтлана-Майя Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/45434/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG