Опубліковано: 2017.01.16
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Соболєв

***

Тот санаторий к поэтам строг,
Пример об этом напоминает.
Закончился здесь  Ахматовский  срок,
Табличка на стенке, для тех, кто не знает.
И я тут пытаюсь лечить свою хворь,
Cебя, как поэта,  с ней не ровняю.
Попробуй, как Анна, рифму спроворь,
Но тоже чего-то там сочиняю.
Той же тропою по парку хожу,
И посещаемый  мыслью простою:
Может и я к своему рубежу,
Иду в санатории той-же тропою,
Мысль окаянную  гнать не впервой,
Смотрю на все с добротой и любовью.
Не верится мне, что косая за мной,
В январскую стужу придет в Подмосковье.
В чью голову эта идея пришла?
Вешкой последней отметить поэта?
Не место, где жизнь водопадом была.
А место, иссяк где источник этот.
Я главврача не ругаю, нет,
По - своему прав,  человек этот милый.
Не ставьте табличек – Здесь умер поэт.
Для поклонения хватит могилы.
16.01.27

2017
© Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/45353/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG