Опубліковано: 2017.01.12
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Андрій Соболєв

Роль и последствия Примадонны.

Я с нею засыпал  и с ней  вставал,
По- моему,  лет сорок, с небольшим.
И голос ее всюду доставал,
И пробирал до глубины души.
Она мужчин меняла, как белье,
Вот  малолетки  в ход уже пошли.
А пение вездесущее свое,
Она легко сменяла на рубли.
Эстрада оказалась вся под ней,
А качество, увы, ни дать ни взять.
A кто звезда унылых наших дней -
Муж бывший, нынешний, любовник или  зять?
Мы слушать стали дружно лабуду,
В тупик зашла эстрадная стезя.
Мы стали звать вчерашнюю звезду,
Словами, что произносить нельзя.
Анамнез собран – песня умерла,
И  наш эстрадный мир неизлечим.
А та, что под себя всю жизнь гребла,
С занятьем не расстанется своим.
12.01.2017

2017
© Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/45340/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG