Опубліковано: 2017.01.10
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Василь Кузан

Вірші – сліпі оргазми

***
Вірші – сліпі оргазми,
Спалахи на межі,
Крил обгорілі пазли
Там, де душа лежить.
Там, де живе самотньо
Той, хто морозить шкіру,
Той, хто тамує подих
Й тільки у слово вірить.

Вірші – безбожні діти
Бога. Плоди шукань.
Відблиски щемних стрітень
Зболених Інь і Янь.
Босі сліди по снігу,
Голі сніги – на слід.
Сон, що шукає лігво,
Спогад, що смокче під
Лівим ребром розлуки,
Тим, що його нема.

Вірші – це стигми звуків,
Стиснуті у кулак,
Трем і тремтіння після,
Передчуття навзнак…

Лінія долі вірша
Стерта у післясмак.

10.01.17

2017
Трускавець
© Василь Кузан
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/45316/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG