Амур задуб на дереві... Зима. Стріла примерзла кінчиком до шиби. На столику надкушена хурма, Качан капусти, хрін, баньката риба. Засніжений будинок між доріг. Укрився Карлсон шоколадним пледом. Одну стрілу скупий амур беріг. А бджоли крижані дзуміли: "Меду б...". Снігурку ніс чорнявий бородань. Рядилися вчорашні мацапури. На підвіконні гибіла герань. Сороки скрекотіли: "Ні - цензурі...". Лягали спати дітки, пси, ченці. Ліпились нісенітниці на стіни. Амур тримав насіння в кулаці. Горобчик цюкнув - хто ти? - у коліно. Блукали гноми в гетрах морквяних, Тепла й чудес шукали серед люду. Скрипіли берці... Бій титанів стих. "Нутеллу" смакувала тлуста Люда. Хиталась абажурна бахрома. Коханий потенційний ніс ялинку. Амур слюдою вкрився мовчкома... ...хто принесе божкові одежинку?
|