Опубліковано: 2016.11.23
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Ольга Брагіна

***

О. С.
вдруг поняла что забыла всех адресатов Кафки
начала постепенно вспоминать Милена Луцилий нет это не отсюда
так они все лежат в одном столе по ним не наводят справки
по чающим воскресения в первой строфе теперь не бывает чуда
так ли закончатся все слова от которых плоть казалась живою
кровь на стекле разбитого для любой красоты сосуда
так ли закончатся слова и всегда говорить с тобою
бежевой бязью штукатурки письмами ниоткуда
памятью выжатой хлопок лен и штампом стертым едва ли
списком зачитанных имен пустой телефонной книги
сколько легло в нее и сколько бы вместе ни забывали
сильные рифмы искать например говорят вериги

2016
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/45090/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG