Справжні друзі, плюшезвірі... Ви моїй душі - по вірі. Пес рожевий, кінь брунастий. Я виходжу сонце пасти. Хоче чаполоч гостинця, Зло - не варте і мізинця - Визирає з хати зранку, Покусає... за фіранку... Черепаха мне афішу, Каже: "...вірші важливіші". Пес танцює за сосиску, Хоч не вийшов хутром, писком. Бісеристий шлях, лелечий. Коловрати... колотнечі. Бабці шепчуть: "Все гріховне". ...примовкай, жертовний овне... Голомозі кроленята Просять брилика і свята. Глід хапає за петлицю. Світ абсурдів. Добрі лиця. Все розквітле, все суттєве! Мну євшан... Іду в дім Єви. Там кошулі, парадизки. Розбігайтесь, хижі лиски... Ось кашне жовтогаряче. Калатає серце - зряче. А стежа пливка, небесна. Зійде сонце - річка скресне.
|