Опубліковано: 2016.10.17
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олександр Афонін

***

Холодных дней осенних вереница
Бежит, бежит, теряясь вдалеке...
На время их чуть старше стали лица,
Сложней рисунок на моей руке.
Чуть-чуть короче линия дороги
И чуть сложнее линия судьбы...
Но, слава Богу, не подводят ноги,
И слышу звук зовущей в бой трубы.
И с прежней жаждой пью вино надежды,
И так же его щедро раздаю,
Чтоб чувства наши были ярче прежних
И вера... в счастье и в звезду свою!

2016
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/44761/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG