Опубліковано: 2016.09.14
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Світлана Балагула

Капля ярости

Недотроги разрезали солнце поровну,
в мертвом сердце нутро истерзано ранами...
Не сменить мне уже батарейки новыми,
щиплет соль из глаз битое подсознание...

Исподлобья по ветру глядят неискренне,
заменили нимб голью игривой странники...
Сумасшедшие вольных тисками тискают
да молитвы слагают словами бранными...

Капли ярости в черное небо вмазаны,
посмеялись мы над собой, не заплакали...
Души стоптаны, выписаны рассказами,
а ладони татуированы маками...

2016
© Світлана Балагула
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/44612/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG