укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2016.08.21
Роздрукувати твір

Іван Низовий

АВТОБІОГРАФІЧНЕ


Найтихіша оаза в буремному світі –
Моє рідне село при Сулі, в лободі
Рятівній, де роїлись такі розмаїті
Мої мрії наївні. Було ж це тоді,
Коли голий і босий ходив я до школи,
Щоб людиною стати й не гнути горба
Задарма у колгоспі, – не буде ніколи
Наді мною висіти гербова ганьба
Молотка і серпа! Я художником стану
Чи поетом – прославлю свій рід і село,
І країну свою – золоту Оріяну –
Я спроможусь на це, що би там не було!

Знаменитим не став я – і то слава Богу, –
Гнути кирпу не треба; рабом я не став,
Та за те, поламавши радянську систему,
Збився з курсу її, щоби вийти на старт
Робітничий. А далі поліз по драбині
Вже службовій – кар’єри собі не зробив,
Та сімох виконробів, що всілись на спині,
Сатирично-ліричними стрілами вбив.

Став поетом відомим в обмеженім колі
І мішенню для певних «дебешницьких» кіл –
Всі знання, що набув я у марківській школі,
Довелося «похерить», жбурнути під стіл
Партократа-наставника... Став дисидентом,
Протестантом свідомим. Невдовзі за тим,
Мов якийсь єретик, скориставшись моментом
Підходящим, Бандеру зробив я святим,
А Лук’яненка визнав народним героєм.
Став на прю з комунізмом, і в кожну діру
За потреби пролазив. Отож з гемороєм
Пострадянським нізащо я вже не помру!

Пролетів «пролетарієм» я півдержави,
Всюди бувши чужим, бо з найнижчих низів,
Тож нажив мозолів, не сподобившись слави,
Та надбав гарбузів від партійних тузів.

Приїжджаю в село при Сулі, в лободинні,
Рятівному колись, – не шукаю добра
Від добра... Не від голоду штучного нині,
А від штучної кривди село вимира.

Біль проймає моє сторозтерзане серце:
Це ж оаза пустелею нині стає –
Хоч моєї вини в цім немає, та все це
Мимоволі ляга на сумління моє.

Звідси ж я утікав, затаївши образу
На кріпацьку покірність своїх земляків,
Їхню долю гірку не оплакав ні разу,
Хоч, було, присвятив їм немало рядків.

Лиш тепер, мов на сповіді, я зізнаюся
В недостатній повазі до рідних могил.
Зазбираюсь в дорогу, лишень наберуся
Відповідно фінансів, відваги і сил.

2009
© Іван Низовий
Текст вивірено і опубліковано: Леся Низова

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні