Опубліковано: 2016.07.07
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Анатолій Криловець

***

Запізнився на сіно,
То хоча б на отаву…
Твої смуглі коліна
Обіцяють ласкаву

У безсоннім дозорі
Ніч, п’янкішу всіх трунків,
Коли падають зорі
І коли від цілунків

Вогка ти до знемоги
Так пригорнеш до себе,
Що окрилені ноги
Зійдуть сяйвом у небо…

Це любов, це наснага!
В руку, в пристрасть нам сон цей!
Твоя сяє засмага
Уночі, наче сонце…

Червень - 7 липня 2016 р.

2016
© Анатолій Криловець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/44254/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG