Опубліковано: 2016.07.06
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олександр Афонін

***

Небес закатных полоса
Еще видна, но еле-еле...
Умолкли птичьи голоса,
Что слышались еще доселе.
Очередной уходит день,
На предыдущие похожий...
Мелькает мимо, словно тень,
Случайно встреченный прохожий.
Ложится темень до зари
Бетонной глыбой теплой, прочной.
Лишь звезд июльских фонари
Всплывают в небе полуночном.

2016
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/44246/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG