Моє життя – то самовикриття.
Моє життя -   журлива оповідка.
Моє життя – морозу вперта квітка,
Або ходів підземних прориття.

Моє життя ятрить мене, як сіль  
У рані, що лиш іграшка – для інших.
Коли в мені зав”язуються вірші
Й вітри женуть вишневу заметіль.

Моє життя мине, неначе тінь,
І знову все буятиме довкола.
Моє життя – лише тополя квола,
Що заблукала під чужий курінь.