Опубліковано: 2016.06.14
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олександр Афонін

***

Мо', по життю я отакий невдаха,
Бо в пошуках дороги до мети
Чомусь не мав второваного шляху,
Хоч довелось чимало вже пройти.
Все якось так: то гори, то яруги,
То голий степ, а то трясовина...
Дня не прожив в спокої, без напруги,
А якщо й плив, то завжди без човна.
Не ухилявся від поривів вітру,
Хоча черпнув і болю, і біди...
Лиш дякував Всевишньому і світу
За кусень хліба й за ковток води.
Грошей не маю, але маю втіху,
Як посох свій, що завжди у руках,
Бо, глянувши туди, де ставив віхи,
Я бачу за собою рівний шлях...

2016
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/44134/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG