Опубліковано: 2016.05.29
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олена Черненко

***

У меня, выходит, нет братьев и нет сестёр.
У меня есть жизнь и мысль о себе самой,
У меня есть мир, и он уже распростёр
Высшее творчество, будто бы в день седьмой.

Вот ведь и я это чудо с небес ловлю,
Вот я готова создать то, что нужно мне:
Землю большую и маленький космос – я их люблю,
Лучшего чувства, чем это, на свете нет.

Я оставляю свой дом, чтоб идти туда,
Где на любых скоростях остаёшься тих.
Падает,
падает,
падает вверх звезда,
Я же всегда остаюсь на своём пути…

2016
© Олена Черненко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/44060/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG