укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44154, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.08.06
Роздрукувати твір

Сергій Негода

парадокс чистого аркуша

Парадокс “чистого аркуша”

Я живу не там,  де в межах  кордони.
Я лунаю не там,  де палає зоря.
Уявляю, як церемоняться   купідони,
коли мій звук перегорає.
У просторі відлунює сила озорих.
Відновлює звуком настрій душі.
Коли я,  безсилий,  можу  узорити  
свій тихий мир, мій світ - узвіз?
Не звертайте уваги, звук - бутафорія.
просякнута мажорами та мінорами.
Моя іронія - фантасмагорія!
Мій світ наповнений гармонією.
Я тихо виповідаю свій світ.
Колись я  грав  у вільне життя.
Вітався з тим, хто звільнився від
решти, і привітав мій світ  без  дна.
Тепер кам’янію   посеред пройм,
не маючи права на силу волі.
Блукаю  у мовах, де тихий нейрон  
дарує свій сполох усякій долі.  
Здається, ми  не визнали волі,
коли  тут гралися на перекинчиках
у контрабандах, у кланах Вакули.
Так,   пам’ятаю, себе  озивали,  
і  обертались  лицем  Базавлука,
спиною – на заспаного мамлюка,
і хмукали    духом на муках,
бо мали  велику силу   на звуках.
З тих пір    неприкаяний  голосом
постійно мандрую від вікна до вікна,
від сонму до сонму,  від рогу до рогу.
І  зупиняюсь,  не може йти далі.
Мене питають: “Чому я тут став?”.
Я питаю себе: “Де сили поділись мої?  
Не можу йти далі”.
І тут виникає, сивий старець,
і зауважує  : “Погані  справи.
Якщо  вже ти зупинився тут
не   можеш йти  далі і далі,
то загубив владу над   духом
так будеш стояти на цьому місці,
немов жалюгідний камінь,
якого не можна вгору підняти.”

Невже моя мука  з мертвого звуку
не знайде  сили  живими словами
дивитись на сонце сліпими очима.
Іди геть, муко, своїми шляхами
у  живосвіт!
А я  не піду, а буду  мовчати:
“Це – Я; а ця гора – теж Я!
Кожний камінь на ній – Я,
кожний кущ – Я, ущелина – Я,
джерело в ущелині – Я,  русло струмка – Я!”
Тож геть, іди, своїми шляхами
туди,  де в межах твої кордони!

2006
Вінниця
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні