Опубліковано: 2007.03.21
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Віктор Шендрік

ДОРОЖНОЕ

нет



Застучат взволнованно колёса,
Сгинет опостылевший перрон.
Растряси-ка все мои вопросы,
Старый неухоженный вагон.

Не копейка жизнь и не жестянка,
Ты в правах её восстанови,
Если два десятка полустанков,
Или сколько там их, до любви.

Можно их преодолеть и тыщу,
Лишь бы только знать наверняка –
Засияют радостно глазища,
Два моих заветных огонька.

Я ни от сумы, ни от острога
Не бегу, но знаю наперёд:
У меня – железная дорога,
Это значит, что не подведёт.

Значит, только мне и потакая,
Верстовые прочь летят столбы…
Боже мой, когда ж я отсчитаю
Двадцать полустанков до судьбы?!

Отсчитаю, и никто не взыщет,
И махнёт приветливо рука.
Засияют радостно глазища –
Два моих заветных огонька.

2003
Артемовск

нет

© Віктор Шендрік
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/4387/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG