Опубліковано: 2016.04.04
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Ігор Федчишин

Яро-озиме

Земля цвіте. Як мати молода,
прийняла в лоно золотаві зерна,
скропила свят-водицею зі хмар
і обігріла подихом приємним.
«А просинайтесь» - мовила – «хутчіш!
Зростайте, дітки, випускайте сходи,
бо ви молитва краю, вірш і гріш,
надія українського народу.
Здіймайтесь вверх, де волі синява,
збирайте в колос сонце по краплині,
щоб щедро пригощати у жнива
смачною паляницею родини.
А восени вертайтесь на лани
в мої обійми, щоб набратись сили,
полікувати рани від війни,
зробити край цей мирним і щасливим.

2016
© Ігор Федчишин
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/43838/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG