Стихає стукіт серця поступово,
Й напругу, наче одяг, я знімаю.
Вмить побажання зникли всі раптово.
Мабуть, в запасі слів уже немає.
Чи то я розгубив їх по дорозі?
Та не піду вже поночі шукати...
Минув день у турботах і тривозі,
Тож пропоную, друзі, всім нам спати.