Опубліковано: 2016.02.04
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Юлiя Берeжко-Камiнська

***

Я сьогодні трава.
По мені і дощі йдуть, і ноги.
Я сьогодні жива.
І до снігу ще так нескоро!
І нехай по мені прокладає свої дороги
Той, хто все поспіша,
Той, хто дивиться тільки вгору.

День прийде, і я теж
Буду щемна його потреба!
Просто знати, що є,
І щовечора я інакша,
Що упасти у мене
І бачити своє небо
Десь так само, як з неба
Дивитись на землю нашу.

Буду морем його,
Лоскотатиму, білолицього.
Буду пестити хмелем
Першого сінокосу.
Буду пряно зітхати
Сонячною гірчицею.
Неосяжно цвісти,
Віддавати прозорі роси.

Він почує, як ніч
Відкривається звукам стишеним,
Як холоне туман,
І світанки нагі й одверті.
Я сьогодні – трава.
А назавтра я буду віршами
Все, що треба – рости
Й не боятися тверді і смерті.

21.01.16.

2016
© Юлiя Берeжко-Камiнська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/43502/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG