Дощ лив весь день, такий, як треба... А на ніч вичистив до тла Лютневий вітер хмари в небі, І перша зірочка зійшла. Така яскрава і красива На темному небеснім тлі... Дай, Боже, розуму і сили Нам вижити на цій землі. На ній і грішній, і прегарній, Що в спадок нам дали батьки... Прошу, Всевишній, щоб не марні Були ці зболені роки. Щоб сльози й кров, уже пролиті, Перетікли в щасливі дні, І щоб пожити в мирнім світі Ще довелося і мені. Щоб врешті-решт нечиста сила Покинула наш рідний край... А ти ж-бо в небі, зірко мила, Сіяй, ріднесенька, сіяй!
|