Опубліковано: 2016.02.03
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олександр Афонін

***

Дощ лив весь день, такий, як треба...
А на ніч вичистив до тла
Лютневий вітер хмари в небі,
І перша зірочка зійшла.

Така яскрава і красива
На темному небеснім тлі...
Дай, Боже, розуму і сили
Нам вижити на цій землі.

На ній і грішній, і прегарній,
Що в спадок нам дали батьки...
Прошу, Всевишній, щоб не марні
Були ці зболені роки.

Щоб сльози й кров, уже пролиті,
Перетікли в щасливі дні,
І щоб пожити в мирнім світі
Ще довелося і мені.

Щоб врешті-решт нечиста сила
Покинула наш рідний край...
А ти ж-бо в небі, зірко мила,
Сіяй, ріднесенька, сіяй!

2016
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/43498/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG