Опубліковано: 2016.01.02
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Іцхак Скородинський

Счастливень



Что ж ты?
Где ж, ты, мой счастливень?!
…Уж который день
небо лупой голубою,
сковородкой тень,
облачков кудрявых кипень
по небу плывет –
соблазняет,
что вот-вот
и на Негев снизойдёт
вместе с глупым южным ветром,
ну, хоть пару миллиметров,
пусть не дождика –
туманов…

Но…

Скользнув через Стамбул,
счастье снова отлетает
в дальние края…
В те, откуда родом я…

Вечером, напившись чаю,
телевизию включаю…

Вот он!
Вот он!!!
Отвечаю –
лупит… шпарит…
Как идет!!!

…Пригляделся –
нет, не тот.
Это уж, который год
в зеркалах Тарковского
гроз невпроворот…

Словно бы – верблюд в пальто…

Гениально – но не то!!!

2016
Харьков виртуальный
© Іцхак Скородинський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/43337/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG