Летіли крізь липні,
Крізь лінощі квітів...
...А музика хрипне
І несамовито,
Нестямно, нестерпно,
Немов породілля,
Гукає, аж терпне
Забуту надію, –
Неначе дитину
Чи вбитого з поля...
А там, коло тину,
Німує тополя...
Нікого немає...
Заграви музичні
Стинають, здіймають,
Занурюють в січні.
... Немає різниці,
Чи липень, чи січень,
Як привід насниться
Для наших освідчень...