***
липове суцвіття наших стосунків
має два крила

воно кружляє понад мріями
заглядає у чорноокі безодні
зависає над перехрестями
застрягає у безвиході
шукаючи притулку в теплому ґрунті
щоб насінина
отримала шанс

липовий мед насолоди
стікає з нічних чарунок
у прозору амфору ранку
і день
напившись вдосталь
хмеліє від щастя

липові пахощі липня
наповнили легені чуттів
і повітряними кульками
підняли реальність
у небо

липневий спів солов’я
зробив із мене орнітолога

тепер на мою долоню сідають пташки
навіть тоді
коли у мене нема жодної крихти
любові

довгими грудневими вечорами
чай із липи навіює спогади

тоді
великий чоловік сідає у маленьку ванну
із піною
що пахне літом
змиває з себе захисний панцир
луску іржавої кольчуги
і намагається знайти під ними себе
справжнього

17.12.15