Пандемія психозу суспільство вже косить.
Що не день, то щільнішають хворих ряди.
Кожен з хворих у пазусі камінь вже носить,
Щоб покласти в фундамент страшної біди.
Не піддайтеся, друзі, психічній задусі,
Що початок бере свій з образливих слів.
Попри все, хтось "притомним" залишитись мусить,
Бо... з акації лист досі не відлетів.