А я плету... шукаю опертя...
Навчилася мовчати велемудро
Тіткам зі швабрами, чужим зятям...
У чоловіка рань - і досі "утро".

Ще бовваніють Ялти береги.
Порозглядаю фото із Нікіти...
Не порадію з тим, кому "ги-ги"
Пришле рідня, забувши спів трембіти.

На павутині - крапельки роси,
Павук оплакав півзасохлу мушку.
Чудне життя: осяюй і проси,
То бджололюд пропустить крізь вертушку.

...а там - парцели, вічні лотос, вайї...
...набиті душами старі трамваї...

...мели щодення каву біло-чорну...
...підтримуй екзистенцію у горні...

...вдивляйся у шкалу температур -
під котика-шотландця "мур...ля...мур"...

Ще хтось побачить сяєво заліза -
Столична Алла, канівська Луїза.

А нині - сніг мітенками лови...
І затуляйся віршем від новин.
Потішся мандаринам та пороші.
Зустрічні люди - осьдечки - хороші.



2015