Хто я - оцій столикій людві, що пливе у шторм...
Коржі пліснявіють, покльовано карти, крупи.
Уже ні смажених жартів, ні повсякденних норм.
"Терпи..." - шепче бабця, складає пучки докупи.

Ще варить у мідній джезві каву пузатий кок.
Щурі обнюхали сир "едем", закаляну миску.
Папуга злетів із клітки, гойдає млинок,
Гугнявить про безголів`я, утрачені зиски.

Тим, що відчайно плинуть до мандаринних лагун,
Хтось нагойдав у безвітря казок лелечих.
Ось Посейдон ламає скелю, балку благу,
Крекче підваживши міх на кремінні плечі...

Плаче малюк-сирота, шукає молочний сосок.
Ілюмінатор. Лета. Йод на сирійській таці.
Прокид на теплій косі.
Тиш. Ігуана... пісок...
Віяла. Метушня лозунгів... кіл... конгрегацій.

Зорні віночки - по хвилях. Лякає війна.
Звір відгризає чуже, хилитає боввана.
Світ починався з казок.
Знову плачна, сумна...
Є що слухати всім, хто бреде в караванах.

Чай із полину й папайї хлебче стара Ассоль.
Русалка без родоводу вхопила люстерце...
Забути б сайту оман довгий логін-пароль,
Рецепти із винним оцтом та кенійським перцем.

Зі сцени демонструє біцепси моцний мавр.
Фотографуйте без мене песиків Сарагоси.
Бронює найширше бунгало злоба-бронтозавр.
...заплітаю мак і часник - Афродиті в косу...


2015