Опубліковано: 2015.10.26
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ольга Брагіна

***

словно шахтеры Рура, метан выдыхая, привычно спускаясь в эту землю, которую не приемлю,
горячая мантия, земельный кодекс, перекресток шести дорог,
чтобы никто тебя по следам здесь найти не смог.
словно шахтеры Рура - оссуарий с костьми, партитура в горле печи
и вся недолга, перепечь раскосую речь, ибо в горлышке не сберечь.
мартовский мертвый скит, где бумажный журавль горит, набирает воду, в которой нефть, из которой не выбить впредь
ни звука, не хватать губами безруко, из ведерной жестки луна убегает - свиданья мука,
оборачивается крестословицей, целовальным крестом, кругами расходится в зенице, стынет потом
эта руда и лава, но указатель справа, тем, кто лежит в земле, всегда особая слава.
и забивает рот дареной пылью угольной,
и возвращаться домой болотным огнем не больно.

2015
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/43003/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG