Опубліковано: 2015.10.19
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олексій Боричев

Луч

Спираль пространства замыкая,
Спешат покинуть мир земной
Людская злоба, скорбь людская
Подземной тёмной стороной.

Но размыкаются просторы
Движеньем горнего ключа,
И времени густые шторы
Пронзает лезвие луча.

Он режет их, и беспощадно
Кромсает на клочки секунд
Чугун грядущего прохладный
И тёплый прошлого корунд.

Шлифует чувства ежечасно
До блеска летних детских дней,
И всё, что сложно и опасно –
Сверкает проще и светлей!

2015
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/42941/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG