під світлом душI, хоч* зірок:
    над рух й нетерпець, є чекання;
    наївніше за сподівання,
    бур’яніше пишних квіток...

    під часом, спливаючим вверх,
    щоденна тремка пересічність;
    не камінь, й вже муляю вічність:
    й між слів соковитих пошерх...

    й лишаю лиш безліч питань,
    й до Бога: й чи відповідь власна;
    й приходить же лячна й невчасна,
    й не глибша глибоких зітхань...


 *) хоча "хоч" слово багатозначне, тут воно виключно за "принаймні"