Ще не грудень, але вже і не
Осінь – іменита іменинниця.
Та й вона так само промайне –
Збудеться, забудеться, подінеться…

Вигорять хитливі вербники,
Звуки упокоряться обвітрені.
Зиму пригощатиму з руки
Сонячними зайчиками літніми.

Дні підуть по колу напростець,
Видиме зануриться в невидиме…
І в мороз несмілий горобець
На долоні в мене сонце питиме.
5.10.15.