Опубліковано: 2015.10.04
Поетичний розділ: Філософська лірика

Анатолій Криловець

***

У дорозі проснешся: ти центр сприйняття,
Ти рецептор, який відчуває.
По якому маршруту твоє мчить життя?
Як тебе називають?

Чи були сновидіння, чи їх не було? –
І з’явивсь ти у світ із нічого.
За вікном захурделене білим село
І, як вперше, дорога.

Світ невинний, як в мить дефлорації зойк,
Щиро світить твоєю сльозою…
Завантажуюсь знов. Щастя протерозой
Тоне в криках біди кайнозою…

ост. ред. 4 жовтня 2015 р.

2015
© Анатолій Криловець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/42864/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG