Не боюся уже я Йти в безмежність і вічність. Тут не був я суддею. Грію душу при свічці. Проти шерсті здіймаюсь, Мов літак проти вітру. Журавлиною зграєю Сльози котяться. Витру. Хтось – пророк і пройдисвіт – Набивається в друзі, Християни, буддисти – Всі на Божому крузі. Всі шукаєм спасіння. Терпим біль і розлуку, Мов собаки на сіні. Крильми гріємо руки. Всесвіт родиться в муці. А родившись, радіє. Мов собака на суці, Він увічнитись вміє. Не боюся уже я Йти в безмежність і вічність. Поміж свідком, суддею Грію душу при свічці. 9 верес. 15.
|