душІ шиші...
   під бариші?
      мов день під ніч...
         звичайна річ!
            всю вічність, ген...
               в святА з буден?
                  вечірній дзвін...
                     щось мове й він!
                        з небесних рун...
                           й пекельних струн?
                              на радість, в сум...
                                 струмує струм!
                                    . .  .   .    .     .      .    
                                 а хто й де там...
                              для себе сам?
                           смоли наллє...
                        і спражно п'є!
                     й ковта до дна...
                  й за що теж зна?
               бо ж й тяма з ним...
            давно не злим!
         живий — не стій...      
      й живи не в гній?
   й часу не гай...
хоч й ждеш.. а рай!