Опубліковано: 2015.07.21
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Ольга Брагіна

***

Висеть на уровне двадцать первого этажа, чистейший озон вдыхая, струна тугая.
Вино из простых стаканов на деревянном столе, натюрморт Сезанна, блестки гофманиад.
Не велели за них молиться, ослушаться кто же рад.
К нам подошла с бокалом вина актриса Л. (общественный деятель), спросила, кто из нас посмотрел
Новую фильму о молодоженах, средь тысячи пленок сожженных
Льнули друг к другу под кругом спасательным с надписью – что ли «Титаник», но что говорить о делах.
Перелистал свой блокнот, и вода, обращенная в прах,
Слившийся с фоном, осадком, досадой влюбленных
В нашей стране посреди насаждений зеленых
Жизни не хватит, чтоб выдержать жизни осаду,
Воздух последний отдать, только больше не надо.

2015
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/42346/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG