укр       рус
Авторiв: 412, творiв: 42045, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2015.07.21
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

Он видел ад – вослед ему шептали, в каждой лавке скидку предлагали,
Самых лучших дев семей патрицианских отправляли на сеанс китайского гипноза,
Так, чтобы первая сестра, что в три недели умерла,
Держала за руку и в детский ад вела, поскольку больше никого – лишь рифма-ряд,
Глагола не видел ад – ну просто урна картонных врагов, хотела оккупировать Саров,
Несла вперед себя баллисты, позади везла на тачке угольной чекиста,
Под страхом скорого расстрела плоть так быстро зрела, нет, не боялся смерти:
Ад, чистилище – рассада юных лепестков, коляска лестничных пролетов.
Не прибрал к куркам, поверьте, ни мосла я.
Но тот, который тело ел свое, как некое пирожное без сахара для диабетиков,
Пускай проходят дети всё вперед, и смерть – как ложное подобье детской миски,
Пустует лишь канава возле церкви Делла Кроче – о чем еще запомнить на исходе ночи.
Он видел ад – вослед ему твердят, теперь чумному году
Он здравицу провозглашает мутною водой,
И красной конницы зарытый без конечностей в суглинках командир,
И тела красная рябина, ада нет, и рая нет, окно закрыть велит, когда гроза над черным портом.
Пускай не от чумы в год юбилейный Беатриче слегла в хрустальный гроб –
Никто уж детским именем не кличет.
Для вида здесь коляску в общежитии пустом, а тот, кто кости обглодал, до старости
Смотрел бы в ледяную стену, томление любви под хладным мрамором обсценно,
Но как вернулся он сюда, сломав прошивку турникета.
Бессмертие – слепых страда, необилеченных диета.

2015
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2019 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні