Чоловіки нагадують салют,
Вони такі ж спонтанні і яскраві,
Їх янголи нам зрідка для забави
Дають,

Твоє буття таке, що хоч глаза
Розплющуй, наче лялька, все даремно,
У небесах непевно все і темно,
І раптом - залп!

І наче розфарбовані зірки,
Мов клумба, розкурочена у квітні,
І жовті, і рожеві, і блакитні
Чоловіки

З"являються, в очах у них - любов,
Вони до тебе линуть, наче діти,
Здається, їх нема куди вже діти...
І темно знов!