Коли застали нас –  
Як зойкала:
Ріднесенький, біжи! Біжи, бо вб'ють!

Я виплигнув в імлу.  
...І в хащі.  
Цаплений бузок,  
розсерджений зневір'ям,
хльостав мене п'ятірнями вологими,
та віти  
...дряпали до крові пику,
бо намагалися  
...вернути.

Захисти!!!
 
Я кинувся у яр,  
котився колобком,  
петляв, почувши матюки.
Під свист картечі...
 
Уйшов.  

А після  
...відходив, занурившися у стіг,  
і в напівсні,
тремтячи,
від холоду і щастя, згадував.  
Медвяне світло нашої любові.  
Та шльопання бузку.
 
...А по тепер, я вже не пам'ятаю чий
той присмак, що гірчить,
на розкривавлених губах,  
розтерзаних тобою,  
тією,  
в безрік,
в лихоманку,
...ніччю.