Четвертий день – це виграшна ідея.
Круп’є гортає колесо із днів на швидкість.
По той бік столу грає липнева пустеля.
Відбити в неї інші дні мені не світить.

Четвертий день – це особлива ланка,
Що буде з’єднувати просторові кола
І буде плутати летючі вечори і ранки,
Така тендітна, радісна і тимчасова.

Четвертий день як паросток у пустці,
Що простяглась в нікуди і нізвідки.
Тут ігри думки, тіла і часу безглузді
Зупиняться для споглядання квітки.

Четвертий день – і згадка на порозі.
Красива акапелла в літній тиші.
А п’ятий починається невдовзі.
Як злодій, підбирається все ближче…