Букет із колючого дроту Мені обіцяє Гордій. Так хочеться миру - без квоти. А він підбігає: "...не смій!". І тицяє пальцем у карту, Шестірками криє тузи, Лепече про клімат Урарту. Вже й роги дістав у кози. Кричить:"Відступи, забодаю! Без тебе двигтіє Парнас". А я вже дійшла до Удаю. Русалки несуть протигаз, Бо стало ядучим повітря, Падіж цитаделей надій. ...чи їж для наснаження "Вітрум"... ...чи хмарним снопом володій... Дощі... Захлинається тиша. В Непалі - гул поштовхів, рух. А муза розцвічена пише - Між цих засмальцьованих мух... В театрі - коти, інваліди І тиснява мар-пелюсток... Мну віршик про дєвочку Ліду, Що лахи завозить у сток... Гордій ще показує зуби. Шкала магнітуди... екран. На пнях оргазмують суккуби... І маки зростають із ран... Усе тут моє - непропаще: І мова, і крап намистин, І ближні, що моляться натще... І всипаний склом серпантин.
|