Опубліковано: 2015.05.13
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Свiтлана-Майя Залiзняк

Театральне


Букет із колючого дроту
Мені обіцяє Гордій.
Так хочеться миру - без квоти.
А він підбігає: "...не смій!".
І тицяє пальцем у карту,
Шестірками криє тузи,
Лепече про клімат Урарту.
Вже й роги дістав у кози.
Кричить:"Відступи, забодаю!
Без тебе двигтіє Парнас".
А я вже дійшла до Удаю.
Русалки несуть протигаз,
Бо стало ядучим повітря,
Падіж цитаделей надій.

...чи їж для наснаження "Вітрум"...
...чи хмарним снопом володій...

Дощі...
Захлинається тиша.
В Непалі - гул поштовхів, рух.
А муза розцвічена пише -
Між цих засмальцьованих мух...

В театрі - коти, інваліди
І тиснява мар-пелюсток...
Мну віршик про дєвочку Ліду,
Що лахи завозить у сток...

Гордій ще показує зуби.
Шкала магнітуди... екран.
На пнях оргазмують суккуби...
І маки зростають із ран...

Усе тут моє - непропаще:
І мова, і крап намистин,
І ближні, що моляться натще...
І всипаний склом серпантин.

2015
© Свiтлана-Майя Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/41972/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG