весна пестлива лесбіянка вдягає зранку у рожеве шляхи короткі до вокзалу з якого час вже їде в літо лиш пелюстками по перону розвіє спогади інтимні грайливий промінь біля тину розквітне сонях жовта втіха короткі сукні крила сакур просвітлене обличчя квітня квитки до щастя чи до Відня а для фантазії одно осьо вже травень фестивальний а там і пам’ять листя палить зима посадить рік на палю і мрії вляжуться на дно але сьогодні світ напнувся земля цілується з весною а я сховався під сосною мисливець збоченець стою спостерігаю різдво метелика чи раю що із колядкою до чаю вдихає музику мою 10.05.15
|