Опубліковано: 2015.04.10
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Юрій Зозуля

На самий страснИй день..

Про найсоромнішу вірянину СтраснУ П'ятницю:

   хоч і Свята ще немає,
   є святкуючих чимало...

...їхнє свято вже настало:
   тільки хрест чогось чекає?
...на остатній вияв блуду:
   в найостанню муку, Сину?  
...аж до скону, би й загину:
   нащо, чисте, серед бруду?
...кільки ж літ часУ старому:
   а новіщий так десь й ходить?
...тільки й того, сонце сходить:
   та мерщій втіка додому?
...і все ближчий, привід Свята:
   й Він все Йде з-між-нас До Тата             (дякую, знаю: "вірно" з-між нас!)

2015
© Юрій Зозуля
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/41791/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG