Опубліковано: 2015.04.09
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Анатолій Мельник

P. S.

В конце письма  грызутся злые псы,
А точки три добры и благочинны.
Лишь запятая, как брюшко осы,
Мне душу жалит остро, без причины.

Стоит на страже восклицанья знак,
и двоеточье, как калитка в  дворик.
Ведь слово "милый" значит здесь -" дурак",
А поцелуй прощанья -  очень горек...

Прогресса загулявшего дитя,
мой телефон охрип от недозвона,
У слова "лю" весь день саднит культя -
предвестница унылого сезона.

2015
© Анатолій Мельник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/41789/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG