Опубліковано: 2015.03.28
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олексій Боричев

Север

Распустилась незабудка
Расцветающего дня,
И не страшно и не жутко
В царстве снега и огня.

И теперь я вижу север,
Капли солнца на снегу.
Белых дней пушистый клевер
Собираю, как могу.

Слышу север, вижу север…
Север, я к тебе иду.
Зёрна будущего сею,
Рву былого резеду.

Вижу север. Север звонче
И желаний и тревог.
Выстрел. Вой собаки гончей.
В небеса – сердец рывок.

Хрупкое рукопожатье
Замирающих времён.
На забытой снежной гати
Пламя гаснущих племён.

И живых огней движенье
В те места, где нет меня,
Где века идёт сраженье
Темноты, снегов, огня.

Слышу север, вижу север…
Север, я к тебе иду.
Зёрна будущего сею,
Рву былого резеду.

Север. Север. Север. Север…

2015
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/41729/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG