Опубліковано: 2007.03.10
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Ярослав Мінкін

Евангельское

И приплыл Он в страну Годаринскую


Тьма одесную и ошуюю
в моих пульсирует висках.
Рожденный гарью я дышу ею,
пугаясь света от костра.

Не человеческое – дикое
до самой смерти сберегу.
Учитель говорит: «иди ко мне!»
и в исступлении табун

глотает море. Чтоб увидели
меня, сидящего у ног.
Чтоб всей страной молили: «Выйди из
земли как беси из сего!»

2006
Луг

Бесноватый, из которого выгнан легион бесов. Свиньи, поглащенные морем.

© Ярослав Мінкін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/4172/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG