Опубліковано: 2007.03.09
Поетичний розділ: Філософська лірика

Наталiя Вареник

***

Где же он, дом наш просторный и светлый?
Может, построим его под Сиэтлом,
Словно окно в удивительный мир…
С каждым счастливо прожитым годом
Мы здесь старимся вместе с комодом
И подсвечником в стиле «ампир».
А когда на дворе холодина,
Руки греем мы у камина,
Треплем за уши умного пса…
Если воют зимою метели,
Носим кофе друг другу в постели,
Чтобы вместе побыть полчаса.
Наше счастье и наша стихия –
Ставить в вазы цветы полевые,
С безделушек отряхивать пыль,
На чердак, где полно паутины,
Лазить, чтобы взглянуть на картины,
В поле рвать шелестящий ковыль…
     

2006
© Наталiя Вареник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/4151/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG