*   *   *

Сховала печаль під снігом
Родзинку земної суті,
Та в серці думки присутні:
Знайти у заметах сміху
Гарячу мою царівну,
Усмішку її чарівну,
Любові ламкий підсніжник –
Обіймів колючу ніжність
І вічну п’янку цікавість,
Щоденне натхнення кави,
Бажання думки читати,
Робити із них цитати
І бути моїм натхненням
Ще й крилами бога Леля
Себе і мене зігріти,
Ростити картини-квіти,
Плекати любов і мрію,
Лютневу оцю завію
Вписати майстерно в казку,
У ласку й слова єднання…
Романтики зірка рання,
Мов свічка у ванній. Тихо…
Єдина моя заснула…
Тривого моя,
Не дихай…

13.02.15