Валаамові ослиці Ходять мовчки по травиці, Не чіпають гілки, пташки, Обминають дрік, мурашку. Покладеш на спину килим - Понесуть у даль щосили... Їм дзвіночок не завада, Прийдеш в гості - завжди раді, Серце б"ється рівномірно. Ці ослиці безопірні! Всім приємні та хороші. Можна їм не дати грошей, Можна бити за провину, Відбирати дім, дитину, Можна вигнати на холод, Приректи на мор і голод, Забруднити поле, річку, Світло вимкнеш - буде свічка... Їм достатньо лиш циновки. Ох, який типаж той ловкий... Вдячні тиграм та левицям Валаамові ослиці. Їх повсюди тьмуща-тьменна. Кшталт не зміниш – винні гени. Дріботять… Великі очі. А терпуг копита точить… А протести експлозивні, Отакі ослиці дивні. Маячіє теракота – Аж до леза ешафота.
|