Опубліковано: 2015.02.11
Поетичний розділ: Філософська лірика

Наталія Морозова-Шимада

Кто я? Глаза - в потолок...

Кто я? Глаза – в потолок.
Где я? Огненный рок
Руной висит.
Принц мой летит
Призраком звездного Будды
Тенью беречь от простуды.
Я ему верю и жду.
А люди идут по льду .
Холод сулит беду.
С жизнью кончать забуду.

Человечьи толпы.
Свернутость в спираль
Разбивает колбы.
Эмбрионов жаль.

И Звезда, пославшая
Светлого юнца,
Догорает, падшая,
До конца.

Горка свечи на столе.
ТОлпы стремятся к земле,
Падая в пропасть и  нА пол.
Кого-то сажают  нА кол;

Но тянут бредово-славяне -
Ушами – к могиле,
Мозги – во хмеле,
Толкают под горку сани.

1994
Харьков.
© Наталія Морозова-Шимада
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/41442/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG